Сухість шкіри, відчуття стягнутості та лущення в холодну пору року є поширеною проблемою, з якою стикаються багато людей, незалежно від типу шкіри та якості догляду. Це явище має комплексний характер, спричинений різкими змінами у зовнішньому середовищі та відповідними фізіологічними реакціями організму. Навіть найретельніший догляд може бути недостатнім, тому шкіра стає сухою, якщо не враховувати агресивний вплив зимових факторів.
Зовнішні агресори: низька вологість та перепади температури
Основними винуватцями зимової сухості зазвичай є фізичні характеристики повітря.
-
Низька абсолютна вологість: Холодне повітря може утримувати значно менше вологи, ніж тепле. Коли ми виходимо на вулицю, низька вологість буквально “витягує” вологу з верхніх шарів шкіри.
-
Центральне опалення: У приміщеннях ситуація не покращується. Системи центрального опалення (радіатори, кондиціонери) різко знижують відносну вологість повітря до критично низьких значень (часто нижче 30%). Цей сухий внутрішній клімат може спричиняти посилену трансепідермальну втрату води (TEWL), коли вода з глибоких шарів шкіри випаровується через поверхню.
-
Температурні коливання: Часті переходи з холодного зовнішнього середовища до теплого сухого приміщення можуть пошкоджувати захисний бар’єр шкіри, сприяючи швидкому випаровуванню вологи.
Фізіологічні реакції: Зниження захисних функцій
На додаток до зовнішніх факторів, організм реагує на холод фізіологічними змінами, які можуть погіршувати ситуацію.
-
Зменшення активності сальних залоз: У холодних умовах активність сальних залоз знижується. Вони виробляють менше шкірного сала (себуму), яке зазвичай є частиною природної гідроліпідної мантії. Ця мантія виконує функцію захисного бар’єру, що запобігає випаровуванню вологи. Зниження кількості себуму може призводити до того, що бар’єр стає “дірявим”.
-
Пошкодження ліпідного бар’єру: Ліпідний бар’єр (що складається з церамідів, жирних кислот та холестерину) можна порівняти з “цементом” між клітинами шкіри. Коли він пошкоджений через мороз або вітер, вода безперешкодно виходить, а подразники (холод, сухість) легше проникають всередину, викликаючи сухість, подразнення та почервоніння.
-
Вазоконстрикція: У відповідь на холод кровоносні судини звужуються (вазоконстрикція), щоб зберегти тепло в ядрі тіла. Це може зменшувати приплив поживних речовин і кисню до шкіри, погіршуючи її здатність до самовідновлення та регенерації.
Дослідження Американської академії дерматології (AAD, США):
Американська академія дерматології зазвичай звертає увагу на те, що посилення TEWL (трансепідермальної втрати води) є головною причиною зимової ксерози (сухості шкіри). Вони наголошують на тому, що основна стратегія боротьби з цією проблемою повинна полягати у використанні засобів з оклюзивними компонентами (наприклад, вазелін, мінеральна олія, ланолін) для створення штучного захисного шару, який фізично перешкоджає випаровуванню вологи. AAD підкреслює, що навіть найкращі зволожувачі (з гіалуроновою кислотою) можуть бути недостатніми, якщо вони не поєднуються із засобами для “запечатування” вологи в умовах надзвичайно сухого зимового повітря.
Вплив зимових факторів на шкіру
| Фактор | Сфера впливу | Як це погіршує сухість |
| Низька зовнішня вологість | Зовнішнє середовище | Призводить до посиленого випаровування води з рогового шару (TEWL). |
| Опалювальні приміщення | Внутрішній мікроклімат | Різко знижують вологість повітря, створюючи “сухий клімат” у приміщенні. |
| Холод | Фізіологія (Сальні залози) | Знижує вироблення шкірного сала, послаблюючи природний ліпідний захист. |
| Вітер/Мороз | Захисний бар’єр | Фізично пошкоджує ліпідний шар, викликаючи мікротріщини та подразнення. |
Зимова сухість шкіри є неминучою відповіддю організму на сукупність агресивних зовнішніх та внутрішніх факторів: низьку вологість повітря на вулиці та в опалюваних приміщеннях, а також фізіологічне зниження активності сальних залоз. Навіть при хорошому догляді важливо враховувати цей подвійний удар по захисному бар’єру.
Для ефективної боротьби з цим явищем один із підходів полягає у переході від простого зволоження до відновлення бар’єру за допомогою ліпідно-збагачених кремів (що містять цераміди та жирні кислоти) та, за можливості, підтримки вологості повітря у приміщеннях за допомогою зволожувачів.